РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ
Рекомендації
батькам гіперактивних дітей
Ø У своїх відносинах із
дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли
вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини
впевненість у власних силах.
Ø Уникайте повторень
слів «ні» і «не можна».
Ø Говоріть стримано, спокійно
і м'яко.
Ø Давайте дитині тільки
одне завдання на певний відрізок часу ,щоб вона могла його завершити.
Ø Для підкріплення
усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
Ø Заохочуйте дитину до
всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги.
Ø Підтримуйте вдома
чіткий розпорядок дня. Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну
повинний відповідати цьому розпорядкові.
Ø Уникайте по
можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на
ринках, у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий
вплив.
Ø Під час ігор
обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів.
Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно
призводить до зниження самоконтролю і наростання, гіперактивності. Давайте
дитині можливість витрачати надлишкову енергію. Корисна щоденна фізична
активність на свіжому повітрі: тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.
Рекомендації батькам
по корекції тривожності дітей
У роботі з дітьми з тривожністю необхідно:
Ø
Постійно підбадьорювати, заохочувати
демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
Ø
Виховувати правильне ставлення до результатів своєї
діяльності,уміння правильно оцінити їх, опосередковано
ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати
їх для розвитку діяльності;
Ø
Формувати правильне ставлення до результатів діяльності
інших дітей;
Ø
Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності;
Ø Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими
й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
Ø Щоб перебороти скутість, потрібно допомагати
дитині розслаблюватися, знімати напругу за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних
вправ; допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості, рішучості, що
потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем; ігри, що
виражають тривожність занепокоєння учасників, дають змогу емоційно
відкинути пригніченість і страх, оцінити їх як характеристики ігрових
персонажів, а не даної дитини, і на основі
психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних
страхів.
Ø
Не сваріть дитину за те, що вона посміла
гніватися на вас. Навпаки, поставтеся до неї, до
її обурення з розумінням і повагою: допоможіть їй
усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.
Ø
Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розкажіть
дитині про те, як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть
разом із нею владу форму висловлювання претензій.
Ø
Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо
своє роздратування,терпимо його доти, доки воно не вибухне, як
вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше
вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб
не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє
незадоволення.
Кілька порад батькам із формування
в дітей адекватної самооцінки
Ø Не оберігайте дитину
від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми,
але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні
їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
Ø Не перехвалюйте
дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
Ø Заохочуйте в дитині
ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші
можуть бути краще її.
Ø Не забувайте
заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і
покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
Ø Показуйте своїм
прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої
можливості й результати справи.
Ø Не порівнюйте дитини
з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи,
можливо, буде завтра).
Особливості стилю поведінки із сором'язливими дітьми:
Особливості стилю поведінки із сором'язливими дітьми:
Ø Розширюйте коло
знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості
до знайомих людей.
Ø Не варто постійно
турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному
придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим
ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.
Ø Постійно зміцнюйте в
дитині впевненість у собі, у власних силах.
Ø Залучайте дитину до
виконання різних доручень, зв'язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в
яких сором'язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим.
Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте
запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій
ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається
тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате, ідучи,
прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.
Кілька порад батькам замкнутих дітей:
Ø Розширюйте коло
спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.
Ø Підкреслюйте переваги
і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися,
а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
Ø Прагніть самі стати
для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.
Принципи спілкування з агресивними дітьми:
Ø Пам'ятайте, що
заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності.
Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що
агресивність дитини буде знижена.
Ø Дайте можливість
вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити
подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті
агресивність у даний момент знизилася.
Ø Показуйте дитині
особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.
Ø Важливо, щоб дитина
повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий
раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для
вас.
Поради батькам конфліктних дітей
Ø Стримуйте прагнення
дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі
погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків
бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати дітей. І тоді найчастіше
виникають «бурі».
Ø Не намагайтеся
припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою.
Намагайтеся об'єктивно розібратися в причинах її виникнення.
Ø Після конфлікту
обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої
дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з
конфліктної ситуації.
Ø Не обговорюйте при
дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що
конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.
Немає коментарів:
Дописати коментар